Уляна та її родина. м. Гаага (09.06.23)

З  кожної сімейної зйомки забираєш із собою валізу приємних і смішних спогадів. Цю фотосесію я назавжди запам'ятаю як cумісність білого одягу та шоколадного морозива))

Вирішили ми із Уляною розділити фотосесію на 2 частини: годинку пофотографуватись вдома, де молодшому герою буде комфортніше, а потім піти на вулицю.

Йдемо, знач, красиві, у білому.
+32 приблизно на дворі, сонячно.

По дорозі на локацію, у старому місті зустрічаємо чергу за морозивом, і обличчя Діани,  змінюється на "впаду тут зараз і нікуди не піду, поки не з'їм". 
Окей, обставини непереборної сили.

Лишаємо бабусю з Діаною в черзі, а самі йдемо далі, метрів так за 200 (це важлива інфа, повірте)

За певний час бачимо картину: Діана з бабусею йдуть із щасливими обличчями. 200 метрів ідуть вже. Діана несе морозиво у ріжку, шоколадне звісно, бо цей колір максимально підходить до білого, коли на вулиці тепло. І бабуся, що несе букет із ріжків морозива для всіх нас, включаючи фотографа.

Я в той момент звісно ж в руках тримаю камеру, телефон, а третя рука лишається вільною для морозива☝️

Щоб якось вирулити ситуацію, стаємо всі в коло, нахиляємось вперед, щоб оце все добро стікало на прямо на нас, а хоча б під кутом. Починаємо оперативно злизувати ріки морозива із ріжків, підлизуючи потоки, що несуться по руках.

І тільки Діана стоїть рівненько і щасливо їсть своє шоколадне, не поспішаючи.

м. Гаага, червень 2023