- ВСЕ
- pets
- me
- свадьба
- travels
- wedding
- inspiration
- особенное
- girona
- весілля
- athome
- портрет
- portrait
- крещение
- я и Рома
- фотовинодни
- spain
- warsaw
- kids
- amsterdam
- barcelona
- mans portrait
- Фотокнига
- couples
- love story
- венчание
- workshop
- family
- studio
- фотодевичник_в_провансе
- pregnancy
Іноді коли ви жартуєте про якісь кастинги, що я нібито проводжу, я думаю, що ви не жартуєте))
Тепер жартую я, але все одно не розумію, як ви у мене такі красиві всі збираєтесь ❤
Оксана, Катя і Емілія-завжди зірково виглядають, а я при цьому відчуваю себе фотографом зірок.
З кожної сімейної зйомки забираєш із собою валізу приємних і смішних спогадів. Цю фотосесію я назавжди запам'ятаю як cумісність білого одягу та шоколадного морозива))
Вирішили ми із Уляною розділити фотосесію на 2 частини: годинку пофотографуватись вдома, де молодшому герою буде комфортніше, а потім піти на вулицю.
Йдемо, знач, красиві, у білому.
+32 приблизно на дворі, сонячно.
По дорозі на локацію, у старому місті зустрічаємо чергу за морозивом, і обличчя Діани, змінюється на "впаду тут зараз і нікуди не піду, поки не з'їм".
Окей, обставини непереборної сили.
Лишаємо бабусю з Діаною в черзі, а самі йдемо далі, метрів так за 200 (це важлива інфа, повірте)
За певний час бачимо картину: Діана з бабусею йдуть із щасливими обличчями. 200 метрів ідуть вже. Діана несе морозиво у ріжку, шоколадне звісно, бо цей колір максимально підходить до білого, коли на вулиці тепло. І бабуся, що несе букет із ріжків морозива для всіх нас, включаючи фотографа.
Я в той момент звісно ж в руках тримаю камеру, телефон, а третя рука лишається вільною для морозива☝️
Щоб якось вирулити ситуацію, стаємо всі в коло, нахиляємось вперед, щоб оце все добро стікало на прямо на нас, а хоча б під кутом. Починаємо оперативно злизувати ріки морозива із ріжків, підлизуючи потоки, що несуться по руках.
І тільки Діана стоїть рівненько і щасливо їсть своє шоколадне, не поспішаючи.
м. Гаага, червень 2023
Наталія прилітала до мене на зйомки вже двічі: спочатку із Амстердама в довоєнний Київ, а потім- в Барселону.
Настала моя черга прилетіти до неї❤
Чесно зізнатись, якби я знала, яка мене там фотоісторія чекає, то зібралась би раніше!
Дякую вам, мої білосніжні дівчата за таке натхнення і гостинність!
(Адора буде ще довго зі мною, бо ії хутро прилетіло зі мною додому))