Іноді коли ви жартуєте про якісь кастинги, що я нібито проводжу, я думаю, що ви не жартуєте)) Тепер жартую я, але все одно не розумію, як ви у мене такі красиві всі збираєтесь ❤ Оксана, Катя і Емілія-завжди зірково виглядають, а я при цьому відчуваю себе фотографом зірок.

Поїхали після зйомки з моєю родиною погуляти в Сади Клотільди (Jardins de Santa Clotilde)-чудове місце, що було створене більше 100 років тому. Завдяки своєму розташуванню прям над морем виглядає це все максимально красиво? Ми потрапили вже в нережимний для зйомки час, але все одно зробили невеличку серію, яку і хочу вам сьогодні показати.

З кожної сімейної зйомки забираєш із собою валізу приємних і смішних спогадів. Цю фотосесію я назавжди запам'ятаю як cумісність білого одягу та шоколадного морозива)) Вирішили ми із Уляною розділити фотосесію на 2 частини: годинку пофотографуватись вдома, де молодшому герою буде комфортніше, а потім піти на вулицю. Йдемо, знач, красиві, у білому. +32 приблизно на дворі, сонячно. По дорозі на локацію, у старому місті зустрічаємо чергу за морозивом, і обличчя Діани, змінюється на "впаду тут зараз і нікуди не піду, поки не з'їм". Окей, обставини непереборної сили. Лишаємо бабусю з Діаною в черзі, а самі йдемо далі, метрів так за 200 (це важлива інфа, повірте) За певний час бачимо картину: Діана з бабусею йдуть із щасливими обличчями. 200 метрів ідуть вже. Діана несе морозиво у ріжку, шоколадне звісно, бо цей колір максимально підходить до білого, коли на вулиці тепло. І бабуся, що несе букет із ріжків морозива для всіх нас, включаючи фотографа. Я в той момент звісно ж в руках тримаю камеру, телефон, а третя рука лишається вільною для морозива☝️ Щоб якось вирулити ситуацію, стаємо всі в коло, нахиляємось вперед, щоб оце все добро стікало на прямо на нас, а хоча б під кутом. Починаємо оперативно злизувати ріки морозива із ріжків, підлизуючи потоки, що несуться по руках. І тільки Діана стоїть рівненько і щасливо їсть своє шоколадне, не поспішаючи. м. Гаага, червень 2023

"Collect moments, not things" Мій незмінний лозунг по життю, бо спогади про найяскравіші моменти -це те, що лишається з нами назавжди і те, що найбільше тримає на плаву і гріє серце в найтемніші часи. Я дуже вдячна своїм родинам, що всупереч всьому ми кожен рік зустрічаємось і зберігаємо такі спогади!

Ми вже стільки років робимо фото з цією родиною! Щаслива, що цього року мала змогу зробити для них фото!

Нещодавно їздила у Валенсію на зйомки, і одну з них мені пощастило провести для чудової родини із неймовірним кольором очей! Поки знімала, весь час думала, що казкові персонажі-вони серед нас, требі тільки бути трішки уважнішим:)

Це моя друга виїзна зйомка з того моменту, як я в Іспанії. Першого разу подорожувала за 5 год в Сан Себастіан, а другий-недалеко від самої Барселони. Дякую чудовій родині за можливість залишити для них такі спогади!

9 років тому я була в цьому місці і мріяла, що колись проведу тут зйомку. Взагалі то і жити тут мріяла, але десь приблизно тоді, коли вже можна буде не працювати чи працювати небагато, просто насолоджуючись життям. В Сан Себастіані, здається, про це знають все! Цього разу я приїхала провести зйомку для родини, яку знаю і люблю багато років. Більшу частину кадрів ми зробили вдома, бо погода нас чекала прохолодна вітряна та дощова, що для маленьких діток не зовсім комфортно. Але все ж таки, на 15 хвилин вибрались до океану, і серією звідти хочу з вами зараз поділитись ❤️

Наші "фотолітопис" із Вікою почався більше 10 років тому. За цей час скільки всього змінилось, але єдине лишилось незмінним: майже кожного року ми зустрічаємось, щоб залишити фото на пам'ять. З радістю спостерігаю як розквітають мої родини, і щаслива бачити їх продовження!